3.2.1. ХІМІЧНІ БАРВНИКИ
ХІМІЧНІ БАРВНИКИ.
Перманентне фарбування волосся відбувається в результаті складної хімічної реакції. Учасники реакції - речовини, що вимагають особливо обережного поводження. Їх зміст і концентрація регламентуються суворими стандартами.
Перманентні барвники становлять найбільшу групу. Відповідно до традиційної вітчизняної класифікації вони носять назву барвники другої групи (окислюючі, або хімічні). Згідно зарубіжної класифікації вони також іменуються окислюючі, але відносяться до продуктів ІІІ групи - високого рівня стійкості. Втім, різниця в нумерації груп барвників анітрохи не впливає на суть (фото 1).
фото 1
Хімічні фарбники називають окислюючі, оскільки вони фарбують волосся завдяки процесу окислення - це ключовий момент. Колір барвників проявляється тільки в присутності окислювального агента - перекису водню.
Стійкі барвники складаються з двох окремих продуктів: фарби і окисника (фото 2).
фото 2
Змішується фарба і окисник тільки перед фарбуванням, а до цього моменту є безбарвним або слабофарбованим кремом чи гелем. Під час окислення фарба набуває кольору і здатності забарвлювати. Новий відтінок волосся формується в результаті складної хімічної реакції і зберігається на волоссі довгий час (фото 3).
фото 3
З хімічної точки зору, стійка фарба являє собою органічне з'єднання, що складається із суміші оксидаційних барвників (пігментів), аміаку або його замінників, основи і перекису водню. Розглянемо кожен з цих компонентів окремо.
Оксидаційні барвники (пігменти) - безбарвні або слабофарбовані ароматичні аміни, оксибензоли і амінофеноли, з яких при фарбуванні під дією окислювачів утворюються кольорові сполуки всередині волосся (косметичний пігмент). Вони нерозчинні завдяки їх складним структурам і міцним зв'язкам з кератином волосся.
Косметичний пігмент волосся формується з суміші оксідаційних барвників. На молекулярному рівні виглядає так.
- Мікромолекули оксидаційних барвників проникають в волосся. Їх частинки дуже малі, тому часто в термінах косметичних компаній вони звуться мікросферами, наномолекулярними комплексами.
- Мікромолекули барвників окислюються всередині волосся і одночасно вступають в хімічну реакцію один з одним, утворюючи кольорові з’єднання - довгі молекулярні ланцюжки. Іншими словами, макромолекули.
- Під час свого формування макромолекули кольору взаємодіють з кератином, закріплюючись в порах волосся. Результатом цього складного процесу є зміна відтінку волосся, придбання ним стійкого кольору, що не змивається водою. Щільність кольору залежить від концентрації оксидаційних фарбників і часу витримки. Якщо фарбувальну суміш, наприклад, змити завчасно, колір може вийти менш насиченим, оскільки не всі «молекули кольору» встигнуть проявитися.
Перукарям варто знати, що оксидаційні барвники можуть викликати алергію, а у великих концентраціях здатні завдати шкоди здоров’ю. Саме тому їх використання в косметичній промисловості суворо регламентовано. У країні список дозволених до застосування речовин і їх гранично допустимі концентрації встановлюють санітарні правила 1.2.681-97 і директива ЄЕС. Ці документи зобов'язують виробника косметики розміщувати на упаковках попередження про можливість алергії, а також застерігають не використовувати барвник для фарбування вій і брів. Дозволених до застосування оксидаційних барвників більше сотні. Серед них: парафенілендиамін п-толуілендиамін, параамінофенол, ортоамінофенол, м-фенілендиамін, гідрохінон, нафтоли, резорцин і багато інших. У рецептуру кожного відтінку фарби входить ціла композиція цих речовин, частка яких коливається від 0,001 до 5%.
Найпоширенішим і активним оксидаційним барвником, що використовується для окисного фарбування волосся, довгий час був і залишається парафенілендиамін (n-диамінобензол). Він дає чорний і темно-коричневі тони. З - за своєї високої активності він може вступати в реакцію з шкірою і викликати алергію у вигляді почервоніння, екземи, набряку. Для запобігання таких неприємних сюрпризів виробники рекоменд проводити тест на алергію за 48 годин до фарбування. Ці вимоги відносяться і до стійких фарб, що містять поряд з парафенілендіаміном і інші оксидаційні барвники.
Аміак - другий ключовий компонент перманентних фарбників. Являє собою безбарвний газ з різким запахом (нашатирного спирту).
Аміак виконує дві функції.
- Створює лужне середовище, необхідне для правильного окислення оксидаційних барвників перекисом водню.
- Розпушує кутикулу - під дією аміаку волосся набухає, збільшується в розмірах, відкриваються кутикула і пори, внаслідок чого фарбувальний склад вільно проникає в кортекс волосся.
Потрібно зауважити, що цей спосіб досить агресивний. Він працює як спалах, «наїжачує» кутикулу і випаровується. Після цього повернути лусочки волосся до початкового стану можливо тільки за допомогою спеціальних доглядів і на деякий час.
У барвниках для волосся аміак дозволено використовувати в кількості до 3,2% від загальної маси фарби. Темні відтінки містять менше аміаку, ніж світлі. Але навіть в невеликій кількості він може спричинити подразнення шкіри голови або спровокувати загострення алергії. Сам він не є алергеном, але контакт з ним і речовинами, що його містять, може стати причиною розвитку контактного дерматиту, бронхоспазму, загострення або викликати інші неприємні ефекти. Все це компрометує аміак і змушує виробників косметики шукати більш безпечні лужні агенти. Однак знайти компонент, що діє так само ефективно до цих пір не вдалося. Деякі виробники замінили його етаноламіном (моноеталаміном) – лугом, отриманим при взаємодії спирту і аміаку. Він більш м’яко впливає на волосся, повільно відкриваючи лусочки. На відміну від аміаку не випаровується і підтримає лужне середовище на протязі всього процесу фарбування.
Однак за допомогою моноеталамін складно забезпечити таке ж глибоке проникнення фарбуючих речовин у волосся, як при фарбуванні аміачними фарбами. Тому цей луг головним чином використовується у напівперманентних барвниках. У списку інгредієнтів він може виявитися на другому місці після води, якої в фарбах міститься більше.
Перекис водню (Н2О2)- активний компонент барвників з’єднання з яким має сильні окислюючі властивості. Кисень легко виділяється з перекису водню в газоподібному стані і окислює все, з чим стикається. Тепло прискорює виділення кисню, і окислення йде швидше. По цій причині час витримки барвника при додатковій тепловій дії скорочується. Наявність аміаку також сприяє прискореному виділенні кисню з перекису водню.
Отже, в барвниках для волосся перекис водню виконує дві основні функції.
- Знебарвлює натуральний пігмент волосся - окислює меланін.
- Окислює оксидаційні барвники, в результаті чого формується новий колір.
Перекис водню має ще одну властивість, яку використовують для підготовки жорсткого або сивого волосся до фарбування - вона розпушує кутикулу. Але, не так ефективно, як аміак. Розчин наносять на волосся і залишають на деякий час. Коли його змивають, кутикула вже не так щільно прилягає до волосся. Ця процедура називається «мордонсаж».
Н2О2 – відносно нешкідливе з’єднання при дотриманні інструкції виробника. Згідно з санітарними правилами, для фарбування волосся дозволяється використовувати в концентрації не більше 12%. Висококонцентровані розчини перекису можуть спричинити опіки шкіри голови. Слабоконцентровані розчини злегка підсушують шкіру і волосся. На сьогоднішній день цей розчин рідко використовують в чистому вигляді. Його замінили комбінованими окисними розчинами (окисники), що містять крім перекису водню цілий ряд добавок:
- фосфорну кислоту - в кислому середовищі перекис водню стійка може довго зберігатися;
- солі – комплексоутворювачі, призначені для захисту перекису від швидкого руйнування її вільних радикалів та іонів металів;
- основу, призначену для розчинення перерахованих вище компонентів.
Стійке фарбування наведено в таб. 1 «Активні компоненти перманентних фарбників».
Аміак створює ідеальне для окислення середовище і відкриває кутикулу. Завдяки цьому фарбувальна суміш легко проникає в кортекс волосся, де перекис водню знебарвлює меланін і проявляє косметичні пігменти. Так відбувається перманентне фарбування волосся.
Всі інші інгредієнти складають основу барвника. Вона може бути різної консистенції: кремоподібною, гелеподібною або олійною. Її головні функції:
- Розчинення інгредієнтів барвника.
- Формування фарбувальної суміші необхідної консистенції при змішуванні фарби з окисником.
- Кондиціонування і захист волосся і шкіри голови під час фарбування.
У фарбуючу основу входять:
- суміш кондиціонуючих і доглядаючих речовин, що складають від 50 до 75% барвника;
- спеціальні солі, що запобігають передчасному окисленню барвника;
- консерванти-парабени, що складають в середньому від 0,001 до 0,05% барвника.
Таблиця 1. Активні компоненти перманентних барвників.
| Компонент | Роль у фарбуванні |
Побічні ефекти і додаткові відомості |
| Оксидаційні фарбники | Формує косметичні пігменти при окислені перекису водню |
В рідких випадках може викликати алергію, вступаючи в реакцію з протеїном шкіри. У великих концентраціях токсичні |
|
Луги: аміак і моноеталамін |
Розпушує кутикулу Створює сприятливе середовище для окислення оксидаційних фарбників |
Аміак: Пошкоджує волосся Може викликати опіки шкіри голови и провокувати появу алергічної реакції Отруйний у великій концентрації Моноеталамін пошкоджує волосся, відкриваючи кутикулу, однак діє щадніше аміаку |
| Перекис водню |
Забезпечує натуральні пігменти Окислює оксидаційні фарбники, з яких формується косметичний колір волосся |
Сушить шкіру голови і волосся |
Контрольні запитання.
1. З яких компонентів складаються барвники другої групи?
2. Охарактеризуйте процес фарбування барвників другої групи?
3. Що таке оксидаційі пігменти?
4. Що таке аміак, які функції він виконує?
5. Що таке перекись водню та охарактеризуйте її функції?
6. Які компонети входіть в фарбуючу суміш, крім оксидаційних пігментів?
Виконайте тестові завдання.
Останнє редагуванняЧетвер, 04 березня 2021 11:08
- Оцініть матеріал!
- Опубліковано в ПЕР-П.3.2. ВИКОНАННЯ ФАРБУВАННЯ ВОЛОССЯ ХІМІЧНИМИ БАРВНИКАМИ
- Читати 1331 разів
